ПРОЕКТ ГЕФ-ЮНІДО
«ЕКОЛОГІЧНО ОБҐРУНТОВАНЕ ПОВОДЖЕННЯ ТА ОСТАТОЧНЕ ВИДАЛЕННЯ ПОЛІХЛОРОВАНИХ ДИФЕНІЛІВ (ПХД) В УКРАЇНІ»

Стан науково-методичного та технологічного забезпечення вирішення проблеми

Прийняття оптимальних управлінських рішень повинне мати належну методичну підтримку. Виконавчі органи Стокгольмської та Базельської конвенцій організували та розробили низку керівних документів щодо інвентаризації та екологічно безпечного поводження з ПХД. Ці керівні документи регулярно оновлюються. У 2015-2016 роках прийняті наступні керівні документи з інвентаризації та поводження з відходами:

 

  • Поліхлоровні дифеніли (ПХД). Керівництво з інвентаризації (UNEP, 2016)
  • Технічні рекомендації щодо на екологічно безпечного регулювання відходів, що складаються або забруднені поліхлорованими дифенілами, поліхлорованими терфенілами або полібромованими дифенілами, у тому числі гексабромдифенілом (UNEP, 2015)

 

Одним із завдань проекту має стати узгодження цих керівних документів з чинними в Україні нормами та правилами.

Для створення екологічно ефективної системи поводження з ПХД окрім інформаційного та науково-методичного забезпечення необхідне застосування ефективних технологій та обладнання. Оскільки обладнання для знешкодження ПХД коштує відносно дорого, ліцензіати в сфері поводження з небезпечними відходами в Україні обмежують свої ліцензії тільки операціями зі збору, транспортування та зберігання ПХД. Є окремі малопотужні термічні установки, що мають системи хімічного очищення газів, які за умов певної модернізації можуть бути застосовані для знешкодження відходів, з невеликим забрудненням ПХД (десь до 2% по хлору в шихті).

Тому ще одним завданням проекту є визначити оптимальні шляхи розбудови виробничих потужностей для знешкодження ПХД.

Для цього перш за все, необхідно ознайомитись з технологічними рішеннями щодо знешкодження ПХД, застосованими в інших країнах, та оцінити ефективність їх застосування в Україні. Найбільш прийнятний з практичної точки зору огляд таких технологій з елементами оцінки та порівняльного аналізу зроблено в Міжнародному центрі науки та високих технологій (ICS-UNIDO).

Українськими фахівцями він вже успішно використовувався для експертних оцінок. На його основі необхідно розробити українську версію керівництва з «найкращих доступних технологій» щодо знешкодження СОЗ. У подальшому після завершення реформування української дозвільної системи у відповідності до принципів викладених в Європейській директиві про Інтегроване попередження та контроль за забрудненням, цей методичний документ може стати ефективним інструментом в оцінці технологій, на які будуть надаватись дозволи.