ПРОЕКТ ГЕФ-ЮНІДО
«ЕКОЛОГІЧНО ОБҐРУНТОВАНЕ ПОВОДЖЕННЯ ТА ОСТАТОЧНЕ ВИДАЛЕННЯ ПОЛІХЛОРОВАНИХ ДИФЕНІЛІВ (ПХД) В УКРАЇНІ»

Інвентаризація електротехнічного обладнання, забрудненого ПХД

На території України ПХД і ПХД-вмісне обладнання не вироблялось. Використовувались, в основному, конденсатори та трансформатори з ПХД, вироблені у Росії, Казахстані, Вірменії, Польщі та Чехії. Переважна більшість серед них це трифазні герметичні знижувальні трансформатори як загального призначення типів ТНЗ потужністю від 25 до 2500 кВА, так і спеціальні трансформатори для зварювальних, випрямляючих та перетворювальних установок типів ТНП, ТНПУ, ТНЗС та ТНЗПУ потужністю від 400 до 2500 кВА. Як ізолюючу та охолоджувальну речовини в них заливали совтол загальною вагою від 160 до 4160 кг. Виробниками цих трансформаторів були Чирчикський трансформаторний завод (м.Чирчик, Узбекистан) та ВО «Уралелектроважмаш».

Щодо електричних конденсаторів, то їх номенклатура та кількість типів значно більша. Це косинусні конденсатори типів КС та КСК, конденсатори для установок повздовжньої компенсації ліній електропередачі (ЛЕП) типу КСП, шунтові для ЛЕП постійного струму типу КСШ, для електротермічних установок частотою 50 Гц – типу КСЭ, та частотою від 0,5 до 10 кГц – типів ЭС, ЭСВ, ЭСВП й ЭСВК та ряд інших. Відома широка гама конденсаторів для перетворюючих установок типів ПС, ПСК, ФСК, ГСК та ін. Як просочувальну та ізолювальну рідину в конденсаторах застосовували трихлодифеніл, совол (пентахлордифеніл) та його суміші з різними добавками (наприклад, нітросовол).

Головними виробниками конденсаторів з поліхлорованими дифенілами були Усть-Каменогорський конденсаторний завод (м. Усть-Каменогорськ, Казахстан) та Дослідний завод «Конденсатор» (м.Серпухів, Російська Федерація). Конденсатори ЛСМ та ЛСЕ виробляв Ленінаканський конденсаторний завод.

Технічні рідини цього типу вироблялися радянською промисловістю на підприємствах, які зараз знаходяться на території Російської Федерації. Переважно ці ізолюючі рідини випускалися під марками «трихлордифеніл (ТХД)», «совол» та «совтол».

Перевагою ПХД над іншими оливами була висока пожежо- і вибухобезпечність, тому найбільше використання вони отримали у виробництвах з підвищеними температурами, зокрема в металургії.