ПРОЕКТ ГЕФ-ЮНІДО
«ЕКОЛОГІЧНО ОБҐРУНТОВАНЕ ПОВОДЖЕННЯ ТА ОСТАТОЧНЕ ВИДАЛЕННЯ ПОЛІХЛОРОВАНИХ ДИФЕНІЛІВ (ПХД) В УКРАЇНІ»

Для оцінки обсягів використання та накопичення ПХД в Україні у 2003 році за підтримки UNEP було проведено інвентаризацію ПХД. Інвентаризація проводилась згідно «Методичних рекомендацій щодо виявлення та ідентифікації поліхлорованих дифенілів (ПХД)» Міністерства екології та природних ресурсів України. При розробці методичних рекомендації національними експертами були визначені види діяльності та перелік марок електротехнічного обладнання та синтетичних рідин, що містять ПХД, і які можуть використовуватися на підприємствах України. Інвентаризація проводилась шляхом заповнення підприємствами та організаціями спеціально розробленої форми разової адміністративної звітності, розробленої з урахуванням існуючої в Україні системи збору інформації органами державної статистики.

В результаті такої інвентаризації було отримано дані з більш ніж 4500 найбільших промислових підприємств України,

Деякі результати інвентаризації у територіальному розрізі представлено на наступних рисунках.

 

мал.1

 

мал.2

 

мал.3

 

Як можна побачити з малюнків за кількістю накопиченого ПХД лідерами є Донецька (724 т), Дніпропетровська (458,5 т), Волинська (280 т) та Київська області (255 т).

За трансформаторами

  • Донецька область (21 %)
  • Дніпропетровська область (9 %)
  • Київська область (9 %)

 За конденсаторами

  • Запорізька область (16 %)
  • Автономна Республіка Крим (9 %)
  • Дніпропетровська область (7 %)

 За синтетичними рідинами з ПХД

  • Волинська область (27 %)
  • Донецька область (19 %)
  • Дніпропетровська область (18 %)

Що стосується галузей промисловості, то тут лідерами є металургія за кількістю трансформаторів з концентрованим ПХД та машинобудування за кількістю конденсаторів з ПХД. Загальна маса ПХД, які наявні в обладнанні та зберігаються окремо на об’єктах України, за результатами первинної інвентаризації приблизно оцінюється в 5000 тонн.

 

Прийняття оптимальних управлінських рішень повинне мати належну методичну підтримку. Виконавчі органи Стокгольмської та Базельської конвенцій організували та розробили низку керівних документів щодо інвентаризації та екологічно безпечного поводження з ПХД. Ці керівні документи регулярно оновлюються. У 2015-2016 роках прийняті наступні керівні документи з інвентаризації та поводження з відходами:

 

  • Поліхлоровні дифеніли (ПХД). Керівництво з інвентаризації (UNEP, 2016)
  • Технічні рекомендації щодо на екологічно безпечного регулювання відходів, що складаються або забруднені поліхлорованими дифенілами, поліхлорованими терфенілами або полібромованими дифенілами, у тому числі гексабромдифенілом (UNEP, 2015)

 

Одним із завдань проекту має стати узгодження цих керівних документів з чинними в Україні нормами та правилами.

Для створення екологічно ефективної системи поводження з ПХД окрім інформаційного та науково-методичного забезпечення необхідне застосування ефективних технологій та обладнання. Оскільки обладнання для знешкодження ПХД коштує відносно дорого, ліцензіати в сфері поводження з небезпечними відходами в Україні обмежують свої ліцензії тільки операціями зі збору, транспортування та зберігання ПХД. Є окремі малопотужні термічні установки, що мають системи хімічного очищення газів, які за умов певної модернізації можуть бути застосовані для знешкодження відходів, з невеликим забрудненням ПХД (десь до 2% по хлору в шихті).

Тому ще одним завданням проекту є визначити оптимальні шляхи розбудови виробничих потужностей для знешкодження ПХД.

Для цього перш за все, необхідно ознайомитись з технологічними рішеннями щодо знешкодження ПХД, застосованими в інших країнах, та оцінити ефективність їх застосування в Україні. Найбільш прийнятний з практичної точки зору огляд таких технологій з елементами оцінки та порівняльного аналізу зроблено в Міжнародному центрі науки та високих технологій (ICS-UNIDO).

Українськими фахівцями він вже успішно використовувався для експертних оцінок. На його основі необхідно розробити українську версію керівництва з «найкращих доступних технологій» щодо знешкодження СОЗ. У подальшому після завершення реформування української дозвільної системи у відповідності до принципів викладених в Європейській директиві про Інтегроване попередження та контроль за забрудненням, цей методичний документ може стати ефективним інструментом в оцінці технологій, на які будуть надаватись дозволи.

Оцінка мережі лабораторій (визначення 3 лабораторій), які здійснюють аналіз поліхлорованих біфенілів

За даними «Національного плану виконання Стокгольмської Конвенції про стійкі органічні забруднювачі» (2012 рік) у перелік лабораторій, які беруть участь в проведенні моніторингу ПХБ відносяться: завантажити перелік PDF

Станом на 29.05.2017 визначено 3 лабораторії, які акредитовані на проведення визначення ПХБ:

1. Дослідницько-випробувальний токсикологічний центр ДП "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя Міністерства охорони здоров’я України" (далі - Центр) акредитований відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17027:2006 (Атестат акредитації Національного агенства з акредитації України № 2Н375, дійсний до 02.09.2019 року) на право проведення випробувань різних видів продукції (харчові продукти та продовольча сировина, вода, грунт, токсичні відходи та інш.) на вміст поліхлорованих біфенілів (ПХБ) методами газорідинної хроматографії з використанням електронозахватного (ГХ-ЕЗД) та мас-спектрометричного (ГХ-МС) детекторів.

Хіміко-аналітичні дослідження виконуються на базі діоксинового центру лабораторії "Токсикологічний дослідницький випробувальний центр фізико-хімічного аналізу та референс лабораторій" (зав.лабораторією - к.х.н. Гринько А.П., відповідальний виковавець - д.б.н., к.х.н. Чміль В.Д.), гігієнічна експертиза токсичних відходів здійснюється відділом токсиколого-гігієнічної експертизи токсичних відходів (зав.відділом - к.б.н. Повякель Л.І.).

2. Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК (УЛЯБП АПК) Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України) створена згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 584-р від 2 жовтня 2003 року.

УЛЯБП АПК атестована Всеукраїнським Державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт), що свідчить про відповідність критеріям атестації вимірювальних лабораторій державної метрологічної системи. Система управління якістю УЛЯБП АПК побудована (з 2007 року) відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025 (ISO/IEC 17025), що підтверджено Атестатом акредитації Національного агентства з акредитації України Принципи та засади побудови УЛЯБП АПК, у частині вимог до управління, формувалися з врахуванням вимог міжнародного стандарту ISO 9001.

Відповідно до міжнародних стандартів найдієвішим інструментом перевірки компетентності лабораторії є участь у міжлабораторних порівняннях результатів. Протягом останніх років УЛЯБП АПК постійно приймає участь в різни раундах професійного тестування в рамках програми вітчизняних координаторів таких, як «ПРОФ-ТЕСТ», ДП «Укрметртестстандарт», а також міжнародних координаторів «Bipea», «Fapas», «ISTA», «Gafta». УЛЯБП АПК уповноважена на проведення державних випробувань засобів захисту рослин та агрохімікатів з метою їх реєстрації в Україні. Лабораторія має: Атестат про акредитацію № 2 Н 724 від 27.07.2015 р. (дійсний до 27.10.2018 р.) відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (ISO/IEC 17025:2005) в сфері органолептичні, фізико-хімічні, спектральні, хроматографічні, радіологічні, мікробіологічні випробування, виявлення генетично-модифікованих організмів (ГМО) в сільськогосподарській, харчовій сировині та продукції, зернових, кормах, харчових добавках, лікарських рослинах, напоях та продуктах бродіння, воді, об’єктах навколишнього середовища; Свідоцтво про атестацію № ПТ-169/15 від 18.05.2015 (чинне до17.05.2018 р.).

Джерело інформації на момент 24.05.2017 р. - сайт УЛЯБП АПК: http://quality.ua/atestati-ta-sertifikati

3. Науково-дослідного центру випробувань продукціїДП Укрметртестстандарт

Акредитований Національним агентством з акредитації України на компетентність відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025 та атестований Міністерством охорони здоров'я України на право проведення токсиколого-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень для видачі санітарно-епідеміологічних висновків.

Колектив лабораторії налічує 10 співробітників, у тому числі 4 кандидата наук. Лабораторія оснащена сучасними аналітичними приладами провідних світових виробників. Для проведення випробувань використовуються газові та рідинні хроматографи, газові хромато-мас-спектрометри та установка для проведення капілярного електрофорезу.

Хроматографічна лабораторія проводить:

-скринінг наявності / відсутності пестицидів та їх метаболітів у харчових продуктах (більше 900 забруднюючих компонентів) методом газової хроматомасспектрометрії з використанням програмного забезпечення AMDIS (Automated Mass Spectral Deconvolution and Identification System);

-визначення поліхлорованих біфенілів (PCB28, PCB52, PCB101, PCB138, PCB153, PCB180) на відповідність вимогам ЄС;

-визначення фталатів в воді, оліях, продуктах харчування, виробах, що контактують з жировими продуктами;

-визначення поліароматичних вуглеводнів (хризену, бенз(а)антрацену, бенз(а)пірену, бенз(b)флюорантену) на відповідність Comission Regulation (EU) No 1881/2006 від 19 грудня 2006 року із змінами. Джерело: інформації на момент 24.05.2017 р. - сайт УкрПРОДТЕСТ http://ukrprodtest.kiev.ua/viprobuvannya-produktsiji/365-vyprobuvannia-produktsii/626-naukovo-metodychna-laboratoriia-khromatohrafichnykh-doslidzhen

На території України ПХД і ПХД-вмісне обладнання не вироблялось. Використовувались, в основному, конденсатори та трансформатори з ПХД, вироблені у Росії, Казахстані, Вірменії, Польщі та Чехії. Переважна більшість серед них це трифазні герметичні знижувальні трансформатори як загального призначення типів ТНЗ потужністю від 25 до 2500 кВА, так і спеціальні трансформатори для зварювальних, випрямляючих та перетворювальних установок типів ТНП, ТНПУ, ТНЗС та ТНЗПУ потужністю від 400 до 2500 кВА. Як ізолюючу та охолоджувальну речовини в них заливали совтол загальною вагою від 160 до 4160 кг. Виробниками цих трансформаторів були Чирчикський трансформаторний завод (м.Чирчик, Узбекистан) та ВО «Уралелектроважмаш».

Щодо електричних конденсаторів, то їх номенклатура та кількість типів значно більша. Це косинусні конденсатори типів КС та КСК, конденсатори для установок повздовжньої компенсації ліній електропередачі (ЛЕП) типу КСП, шунтові для ЛЕП постійного струму типу КСШ, для електротермічних установок частотою 50 Гц – типу КСЭ, та частотою від 0,5 до 10 кГц – типів ЭС, ЭСВ, ЭСВП й ЭСВК та ряд інших. Відома широка гама конденсаторів для перетворюючих установок типів ПС, ПСК, ФСК, ГСК та ін. Як просочувальну та ізолювальну рідину в конденсаторах застосовували трихлодифеніл, совол (пентахлордифеніл) та його суміші з різними добавками (наприклад, нітросовол).

Головними виробниками конденсаторів з поліхлорованими дифенілами були Усть-Каменогорський конденсаторний завод (м. Усть-Каменогорськ, Казахстан) та Дослідний завод «Конденсатор» (м.Серпухів, Російська Федерація). Конденсатори ЛСМ та ЛСЕ виробляв Ленінаканський конденсаторний завод.

Технічні рідини цього типу вироблялися радянською промисловістю на підприємствах, які зараз знаходяться на території Російської Федерації. Переважно ці ізолюючі рідини випускалися під марками «трихлордифеніл (ТХД)», «совол» та «совтол».

Перевагою ПХД над іншими оливами була висока пожежо- і вибухобезпечність, тому найбільше використання вони отримали у виробництвах з підвищеними температурами, зокрема в металургії.

Планом заходів з виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, затвердженого розпорядженням Кабінет міністрів України від 25 липня 2012 р. №589 передбачено «Розроблення нормативної документації щодо створення, впровадження, актуалізації та ведення реєстру підприємств, в експлуатації яких перебуває обладнання, що містить поліхлоровані дифеніли, а також місць зберігання обладнання та відходів, які їх містять»

Створення будь-яких національних реєстрів передбачає, перш за все, наявність законодавчо закріплених систем збору первинної облікової інформації. Тому існуючу систему первинної облікової документації (ПОД) в сфері екології необхідно доповнити відповідною формою «Журнал обліку обладнання, що містить ПХД, яке знаходяться в експлуатації або в резерві, а також ПХД, що знаходиться на зберіганні». Журнал також має містити інформацію щодо утворення ПХД-вмісних відходів та способів їх подальшого знешкодження.

На базі цієї первинної інформації мають бути заповненні реєстрові карти об’єктів поводження з ПХД, а реєстрові карти разом з існуючими реєстровими картами об’єктів утворення та обробки відходів забезпечать необхідну інформацію для ведення Національного реєстру ПХД, зазначеного у Постанові КМУ. Оскільки нашим проектом передбачено ще й провести інвентаризацію обладнання, забрудненого ПХД ми вважаємо за доцільне розповсюдити бази даних реєстру ще на об’єкти з «так званими» розсіяними ПХД.

В Міністерстві екології та природних ресурсів вже існує концепція Державної інформаційно-аналітичної системи управління відходами. В 2011 році навіть був об’явлений тендер на її реалізацію. Цією концепцією передбачається, що Національний реєстр ПХД стане однією з 15 підсистем, що увійдуть до державної системи. Серед підсистем є системи які ведуть реєстри об’єктів утворення та розміщення відходів облік наданих дозволів та ліцензій тощо. Обмін даними між підсистемами дозволить відстежити весь «життєвий цикл» ПХД та прийняти оптимальні управлінські рішення.