Одним із втілень міжнародної допомоги щодо вирішення проблеми ПХД в Україні є Проект ГЕФ-ЮНІДО «Екологічно обґрунтоване поводження та остаточне видалення поліхлорованих дифенілів (ПХД) в Україні». Згідно з проектним документом, затвердженим GEF, виконавчим партнером з українського боку є Міністерство екології та природних ресурсів України, яке передало функції оперативного управління проектом Державній екологічній академії.

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ 
Проектом «Екологічно обґрунтоване поводження та остаточне видалення поліхлорованих дифенілів (ПХД) в Україні» передбачається зменшення екологічних ризиків, обумовлених ПХД, через створення нового та вдосконалення існуючого нормативно-законодавчого регулювання поводження з цими небезпечними речовинами, а також поширення обізнаності та проведення навчань із застосуванням найкращих екологічних практик.

Проектом передбачається провести масштабну інвентаризацію електротехнічного обладнання, заповненого мінеральними оливами, яке в результаті неправильної експлуатації було забруднене ПХД та впровадити пілотні технології та обладнання для очищення обладнання від ПХД та знешкодження відходів, що містять ПХД.

Пріоритетами проекту визначено:

• Створення екологічно ефективної системи поводження з ПХД;
• Налаштування системи поводження з ПХД на виконання зобов’язань за Стокгольмською конвенцією про СОЗ;
• Визначення шляхів розбудови технічної бази для знешкодження ПХД в Україні та здійснення пілотного проекту щодо екологічно безпечного видалення 3000 т олив, елементів обладнання та відходів, забруднених ПХД.

У відповідності до пріоритетних завдань проектом заплановані заходи, які умовно розподілені на три базові компоненти:

Компонент №1
Інституціональне, регуляторне та фахове забезпечення екологічно ефективного поводження з ПХД:

1. Розробити проекти змін та доповнень до законодавства України, які забезпечать повне регулювання поводження з ПХД у відповідності до вимог Стокгольмської конвенції;
2. Розробити Інструкції та Нормативи щодо поводження з ПХД, які перекривають весь їх життєвий цикл;
   3. Розробити Інструкції та нормативи щодо реагування на аварійні ситуації при поводженні з ПХД;
   4. Провести семінари для ознайомлення із змінами у нормативно-законодавчій базі поводження з ПХД;
   5. Адаптувати визнані в міжнародній практиці методики аналізу на наявність і кількість ПХД до вітчизняної нормативної бази;
   6. Оцінити придатність вітчизняної лабораторної мережі для здійснення аналізів на ПХД.

Компонент №2
Визначення пріоритетних заходів та складання національного плану видалення ПХД на базі їх поглибленої інвентаризації:

1. Розробити Загальнодержавний план інвентаризації ПХД;
   2. Створити бази даних для національного реєстру ПХД;
   3. Провести скринінг-тести 5 тис. проб олив (за чотири роки - 10 тис. проб) з метою виявлення обсягів забруднення мінеральних олив ПХД. Здійснити маркування перевіреного обладнання.

Компонент №3
Трансфер технологій та демонстрація екологічно безпечних систем видалення ПХД:

1. Здійснити оцінку існуючої в Україні виробничої бази для знешкодження ПХД;
   2. Розробити проект Технічного завдання щодо надання послуг з очищення обладнання та знешкодження ПХД-вмісних відходів.

Команда національних консультантів та експертів складається з фахівців провідних наукових закладів країни, які вже мають позитивний досвід вирішення проблем, пов’язаних із стійкими органічними забруднювачами. Це Інститут газу та Інститут геохімії навколишнього середовища Національної академії наук України; Інститут екогігієни і токсикології Міністерства охорони здоров'я України та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління Міністерства екології та природних ресурсів України.